fb inst harmonie.flore@gmail.com    0673949273 

                                                              0673948864

Пошук

Женские духи

Мужские духи

Духи унисекс

Косметика

Бренды

ТЕКСТ РЕКЛАМНЫЙ О ДУХАХ

КУПИТЬ ДУХИ КИЕВ КУПИТЬ ДУХИ КИЕВ КУПИТЬ ДУХИ КИЕВ КУПИТЬ ДУХИ КИЕВ КУПИТЬ ДУХИ КИЕВ КУПИТЬ ДУХИ КИЕВ

Быстрая доставка

Быстрая доставка

Быстрая доставка

Бесплатные образцы

Бесплатные образцы

Бесплатные образцы

Работаем 24/7

Работаем 24/7

Бесплатные образцы

Безопасная оплата

Безопасная оплата

Безопасная оплата

Новини

ПОЛЬ МАНАНДІЗ: «Ми на передовій війни добра і зла»

ПОЛЬ МАНАНДІЗ: «Ми на передовій війни добра і зла»
202336 ПЕРЕГЛЯДІВ

Про Поля Манандіза можна говорити багато, оскільки ця людина – Явище. Справжнє і саме з великої літери. Не тому, що що він допомагає українській армії і не тому, що він прекрасний співак і композитор… Поля можна було б сміливо назвати взірцем справжнього Патріотизму. Без пафосу і, знову ж таки, без зайвих слів. Інтерв’ю було записано ввечері, 14 лютого 2022, в Києві, в помешканні Поля. Звідки він і не думає нікуди евакуюватися через загрозу переростання російсько-української війни в повномасштабну…

 

Можна спочатку Ви розповісте про себе? Я розумію. що всі, хто слідкує за Вашою творчістю, знають, про Вас досить багато…

Так, знають, що мій батько – сицилієць,  мама – француженка, а я – українець!

Але мало хто знає, що колись мій брат захворів на лейкемію.. Наша родина постала  не тільки перед  загрозою втрати брата, але і непомірними  коштами лікування. І тоді моя мама започаткувала ініціативу, щоб онкохворі  в країнах Євросоюзу могли лікуватися за рахунок держави. І вона зуміла цього досягти! Думаю, це наша родинна риса – бачити людський біль і намагатися щось зробити.  Я гуманіст,  я  люблю людей і життя…

 

Як сталось, що Ви відчули у собі корені одного з найдревніших народів планети – українського?

Я не дуже вірю в містику, але, коли я вперше опинився на українській землі, я одразу відчув, що я – вдома… Ніби лелека повернувся додому…

 

Що Ви відчули,  коли почалась російська агресія проти України? 

Тут, в Україні, я не француз… Тут я українець. Я відчуваю себе вдома…  Коли Росія розпочала війну, на Заході майже ніхто не розумів, що відбувається… Російська пропаганда там «працює» дуже сильно – це  відчувається у Франції, Німеччині, інших країнах Європи… Ще коли в Україні почався Майдан, там  важко було зрозуміти, що саме  відбувається. Але, я мав можливість отримувати інформацію з декількох джерел, не пов’язаних між собою – і ще – я був зацікавлений знати правду!  

Я так вихований, що якщо ти сильний – ти не маєш права ображати більш слабкого… А Україна вже понад 7 років воює з набагато сильнішим противником,  на кордоні з Україною сьогодні скупчено близько 150 тисяч військ РФ… І український народ, своїми власними силами, продовжує стримувати російську агресію! 

 

Але ж в Україну йде допомога і з країн Євросоюзу, і з Великої Британії  і з Сполучених Штатів…

Так, це все вірно, проте Україна все одно воює сама і на моє глибоке переконання – потребує набагато більше допомоги, особливо військової… Сьогодні європейська держава Україна на передовій захищає всю Європу – і Європа має дякувати Україні за те, що її кращі сини й доньки віддають свої життя в тому числі й за мирну Європу.

 

Розкажіть  про вашу дружбу із Василем Сліпаком.

Ми познайомились  на одному з заходів… Це був великий співак і справжній українець, який гідно представляв Україну в Парижі. Він був справжнім. Коли почався Майдан,  саме він був одним з тих, хто намагався сказати світові правду. Все, що відбувалося в Україні, – завжди було його особистою справою. Він почав допомагати, як волонтер, а потім не зміг стояти осторонь – і пішов на фронт. Ми з ним зустрічалися у Франції, думаю, коли він був на ротації – в Мефісто прокинувася справжній  козак! 

 

Василь Сліпак – то величезна втрата і для України і для світової культури… І він міг ще дуже і дуже багато зробити, розповідаючи світу правду… 

Так, але він був чоловіком, і це був його вибір – воювати саме тоді, коли твоя країна найбільше потребує захисту.

 

Яка взагалі на Вашу думку роль відомої людини в історії? Роль людини медійної, артиста, аудиторія якого величезна і різноманітна?

Я би хотів говорити саме про роль артиста.  Бог дає артистам  більше, ніж іншим – і відповідальність в них більша. І я вважаю, що моя місія – розповідати світу правду про Україну, про її історію, її культуру… і її війну. Саме про це мій альбом «Місія на небі». На жаль, Василь не встиг цього зробити, але такий шанс є в мене. Я маю бажання і сили показати світові, що саме тут відбувається. . Я людина мистецтва. Для мене практично немає кордонів. І я можу зробити набагато більше, або інакше, ніж хтось з дипломатів у певній ситуації… Російська пропаганда дуже і дуже сильно впливає на думки жителів Заходу, але нема такої пропаганди, яка була б сильніша за правду. І в цьому напрямку я вже роблю певні кроки, збираю професійну команду, всі учасники якої – справжні українські патріоти.

Ви  бачили  світ на власні очі… І як Вам  Україна у порівнянні з іншими країнами світу?

Я бачив на власні очі  понад 70 країн світу. Це, безумовно, цікаво, але після першого разу гострота сприйняття вже зникає. З Україною все інакше. Я в Україні щодня маю нові враження, щоразу бачу щось нове… До того ж я дуже люблю свободу – так само, як і українці. Але про французську революцію знає весь світ, а про українську революцію, яка сталася у XXI сторіччі, світові  треба розповідати… Бо це також частина історії людства.

 

 

Чи знають у світі, зокрема в Європі, про роль Русі-України в світовій історії? 

Щодо історії – європейці знають переважно  російську культуру, це була практика ще Радянського Союзу, який і сприймали, саме як Росію. І це також відіграло свою роль,  і цей вплив продовжується. Україна має великих музикантів,  письменників, поетів, художників… Багато історичних особистостей мають українські корені – але про це треба говорити, перекладати українську літературу, щоби її читали в усьому світі! Щоб знали і слухали українську музику!   Дуже важливим є український менталітет… Європа звикла до індивідуалізму, в Європі люди дуже великі егоїсти. На прикладі України – волонтерського руху і добровольців – європейцям можна нагадати, що ми, люди, дуже сильні, коли ми разом. 

 

 

Чи знають у світі правду про черговий напад Росії на Україну? Цікаві Ваші особисті спостереження…

Про російську пропаганду ми вже говорили – протидіяти їй у світі – також я вважаю своєю місією. Моєю і моєї команди.

 

 

Зараз Ви живете в Україні постійно. Ви  допомагаєте захищати країну від російських окупантів. Розкажіть про це.

Я маю друзів на фронті – і коли вони мають певні потреби – я допомагаю, чим можу. 

 

 

Купуєте амуніцію?

Тепловізори, дрони… Я просто намагаюся допомогти, чим можу. Люди віддають життя, щоб уберегти світ від «руського міра», який є насправді жахливим… Я віддаю лише гроші, і буду допомагати далі.

 

 

Я знаю, що Ви вже маєте особистий досвід спроб дискредитувати Вас та усунути від участі в боротьбі за Україну…

Так, я, на жаль, маю такий досвід. Не хочу деталізувати, але скажу, що про мою позицію Росія і її спецслужби знають. Це точно.

 

 

А щодо Вашої участі в протидії агресору в українському та міжнародному інформаційному полі? Ви говорили про команду… 

Так, команда скоро почне працювати – і ми будемо займатися контрпропагандою проти Росії, це сьогодні дуже важливо і в Європі, і в усьому світі – бо там досі ідеалізують колишній СРСР, правонаступником якого себе оголосила Російська Федерація… Правду про СРСР також важливо знати… І правду про те, як насправді живуть люди в Росії. Я вже не кажу про те, як живуть сьогодні на територіях, які окуповані російськими військами – Донеччина, Луганщина, Крим… Мій план – розповідати світові правду про те, що насправді є Росія і що насправді є Україна.

 

 

08.02.2022 відбулась зустріч Президентів України і Франції. Чого чекати від цього? Яке значення може мати для України позиція очільника Французської республіки?

Чим більше європейців познайомляться з Україною, тим менше буде тих, хто не вважає Путіна завойовником. На мою думку, така велика і сильна країна, як Франція, має захищати Україну, яка сьогодні слабша економічно і політично – і саме тому, що це – правильно.  «Кроки до мирного врегулювання», які сьогодні намагаються озвучувати Франція, Німеччина і Угорщина – не повинні бути поступками агресору, який розуміє лише мову сили – і не тільки бойової, а й сили економічних санкцій, сили підтримки матеріально-технічними засобами ведення сучасної війни, сили єдності народів проти зміни існуючого світового порядку за допомогою війни чи збройної окупації, як було в українському Криму… Макрон звичайно допомагає Україні, але не є президентом України. До речі, якщо Україна буде у складі ЄС – Франція перестане бути найбільшою  державою Євросоюзу. Нею стане Україна. Це також має певне значення, чи не так? Думаю, в президента Франції має бути більш чітка і жорстка позиція по відношенню до Росії. Будь-який президент будь якої великої держави-гравця на міжнародній арені повинен пам’ятати, що ніхто не давав права якійсь одній людині приймати рішення, щоби солдати однієї країни йшли й вбивали людей в іншій, забирали чужу територію чи встановлювали власні закони.

 

 

Голова британського Форін-офісу Ліз Трасс заявила напередодні, міністру закордонних справ Росії Сергію Лаврову: “Росія цілком здатна зробити вибір, який може призвести до кращого майбутнього для всіх європейських народів”… 

Я згоден, що і Велика Британія, і США, і інші серйозні гравці на Європейській арені вже намагаються робити безліч дипломатичних кроків для запобігання подальшим агресивним діям Москви… Але ж у відповідь Лавров назвав переговори з нею “розмовою німого з глухим”… Отже, небезпека повномасштабного вторгнення Росії в Україну нікуди не зникла – і про це зараз говорять ті практичні кроки, які ці гравці роблять – починаючи від евакуації власних громадян і переміщення посольств…

 

 

Джонатан Маркус – колишній кореспондент BBC з питань оборони і дипломатії, а також почесний професор Інституту стратегії та безпеки Ексетерського університету заявив у січні поточного року що те, що відбувається зараз, це суть “війни у сірій зоні” – тобто розмивання кордону між миром і війною, яку саме і здійснює Росія. 

Я читав про це… Маркус пише, що, «російські військові сформулювали витончену доктрину, яка розглядає війну і мир як континуум, де різні інструменти застосовують на різних етапах, іноді послідовно, іноді водночас – але стратегічна мета завжди та сама. Саме й це означає, що конфлікт уже розпочався». Але чомусь у Європі про це забувають… Чи воліють «не помічати»… Небезпека в тому, що історія може повторитись – колись так само  не помічали приготувань іншого диктатора – Адольфа Шикльгрубера. Але я вважаю, що зараз, на відміну від минулого століття, є всі необхідні механізми, які здатні не допустити відкритої війни Росії з Україною. Європа не зможе в цьому випадку залишитися осторонь… Як і весь цивілізований світ. Я не політик, але добре розумію, що на даному етапі Росія, чи, скоріше, її президент не може, чи не хоче зрозуміти, що зараз ще можна вберегти світ від нової війни і зберегти хоча б ту Росію, яка є зараз… 

В іншому випадку важко прогнозувати, яким буде реальний результат такої війни для самої Росії… А щодо України – я особисто знаю багатьох українських патріотів – і вони – не лише військові, і не лише чоловіки, насправді готові битися до за Україну до останнього подиху. І таких багато.

Ви  не боїтеся вступати у бій з агресором саме на тому фронті, на якому маєте найбільші можливості – на фронті впливу на розум та настрої людей?

Мені не страшно. Я вже шість років це роблю, правда самому розбудити Європу не так просто, і тепер я це буду робити разом з командою.

 

 

Може останнє питання вже можна і не задавати, але цікаво почути пряму відповідь – що є Україна для Поля Манандіза?

Моє життя, моя Батьківщина, за яку я вже воюю понад шість років. У вашого Центра (Інформаційно-аналітичний центр національної безпеки України) на сайті є девіз – «Роби, що можеш, із тим, що маєш, там, де ти є». Я для України так і роблю. 

Але, якщо буде потреба, щоб я захищав Україну з автоматом в руках, як Василь Сліпак, я готовий.

 

 

Андрій Галат,

заступник керівника  Інформаційно-аналітичного центру національної безпеки України

 

Теги: Поль Манандіз,співак, Україна,патріот ,дрони,тепловізори,фронт,російська агресія,інформаційна війна,протидія,контрпропаганда,Андрій Галат,Франція,Бельгія,Сицилія,російсько-українська війна
Мої відео