fb inst harmonie.flore@gmail.com    0673949273 

                                                              0673948864

Пошук

Женские духи

Мужские духи

Духи унисекс

Косметика

Бренды

ТЕКСТ РЕКЛАМНЫЙ О ДУХАХ

КУПИТЬ ДУХИ КИЕВ КУПИТЬ ДУХИ КИЕВ КУПИТЬ ДУХИ КИЕВ КУПИТЬ ДУХИ КИЕВ КУПИТЬ ДУХИ КИЕВ КУПИТЬ ДУХИ КИЕВ

Быстрая доставка

Быстрая доставка

Быстрая доставка

Бесплатные образцы

Бесплатные образцы

Бесплатные образцы

Работаем 24/7

Работаем 24/7

Бесплатные образцы

Безопасная оплата

Безопасная оплата

Безопасная оплата

Новини

Меблі, тролейбуси, агросектор: який бізнес на Волині ведуть росіяни і білоруси

Меблі, тролейбуси, агросектор: який бізнес на Волині ведуть росіяни і білоруси
326414 ПЕРЕГЛЯДІВ

Понад сотня волинських підприємств повністю або частково належать громадянам росії і Білорусі. На Волині вони ведуть агробізнес, ріжуть ліс, видобувають корисні копалини, продають пальне, виготовляють меблі та тролейбуси, надають найрізноманітніший спектр послуг. Частки у цих підприємствах мають 53 росіяни і 83 білоруси. 

Центр журналістських розслідувань «Сила правди» у співпраці із аналітичною системою «YouControl» відшукав компанії із капіталом із країн-агресорів, проаналізував, чим вони займаються та скільки заробляють.

За даними станом на 24 лютого 2022 року на Волині 136 компаній та організацій належать громадянам Росії і Білорусі, або ж українцям, які зареєстровані на території країн-агресорів. 

З них не перебувають в стані припинення 107 фірм, 29 ліквідовані, або знаходяться на цьому шляху. Нині 53 громадяни росії, або ж українці, які зареєстровані за «поребриком», є засновниками і/або кінцевими бенефіціарами зареєстрованих на Волині і водночас активних компаній. Серед білорусів співвласників волинського бізнесу – 83.

Російський капітал на волинському ринку

Мабуть, найвідомішим підприємством Волині з російським капіталом є Товариство з обмеженою відповідальністю «Гербор-Холдинг». Підприємство розташоване у Володимирі і займається виготовленням корпусних меблів. 

«На території Східної Європи «Гербор Холдинг» займає одне з провідних місць серед виробників якісних корпусних меблів. На сьогоднішній день ми завоювали довіру сотень клієнтів як на ринку Європи так і в країнах колишнього СНГ» – йдеться на корпоративному сайті підприємства. До слова, текст перекладено з російської. Це видно з допущених помилок.

Серед засновників «Гербор-Холдинг» – четверо росіян. Це мешканці Москви ВалерійЄвгеніяКіріл Гершони та Яна Коршунова, в дівоцтві також Гершон. Ця російська сім’я сумарно володіє щонайменше 29% статутного капіталу товариства. 21% належить українцям Олегові та Наталії Борбелюкам з Володимира. Левовою часткою статутного капіталу «Гербор-Холдинг» – 50% – володіє польське товариство «Ееп холдінг». 

Олег Борбелюк є директором «Гербор-Холдинг». В інтерв’ю газеті «Волинь» від 2003 року він так коментував секрети успішного бізнесу:

«У нашому підприємстві задіяні три сторони: є український, російський і польський капітал. У Росії, наприклад, фірму «Гербор» представляє Валерій Гершон, родом з Нововолинська, де і тепер проживають його батьки. Знаходимо взаєморозуміння поміж собою, у певний час кожна із сторін підставляє більше своє плече»

За підсумками 2020-го «Гербор-Холдинг» прозвітував про майже 457 мільйонів гривень виручки. За даними «YouControl», це одне з найуспішніших на Волині підприємств серед тих, де частку в капіталі мають вихідці з країн-агресорів. За даними системи, на компанію зареєстровано до двох десятків об’єктів нерухомості та до пів сотні різноманітних транспортних засобів.

Олег Борбелюк раніше часто потрапляв в епіцентр політичних скандалів. У 2010-ому він став депутатом Волинської обласної ради від партії «Сильна Україна», а в квітні 2013-го, тобто перед Революцією Гідності, вступив у фракцію Партії регіонів. Йому приписували співорганізацію «антифашистських мітингів» у Луцьку в 2013 році і фінансування антимайдану.

Олег Борбелюк. Фото з сайту Top-people

У 2020 році журналісти повідомляли, що Олега Борбелюка бачили на новосіллі одіозного московського митрополита Никодима на Житомирщині. Імпреза до того ж відбулася на другий день після повернення священника з Москви. 

Декілька фірм в Іваничах заснував росіянин Олександр Гадун. Це, зокрема, приватні підприємства «Ремонтсервіс», «Ролик-127», «Еплфуд» та «Агрофірма «Лайн». Одні з них спеціалізуються на торгівлі паливом, інші – на переробці та консервації овочів і фруктів. Найуспішніші результати за підсумками 2020 року у «Ремонтсервісу» – 5 мільйонів 104 тисячі гривень виручки.

Директорка ПП «Ремонтсервіс», дочка Олександра Гадуна Софія Гадун розповіла «Силі правди», що її батько отримав російський паспорт багато років тому під час військової служби. Однак, він родом з Волині і більшу частину життя тут і прожив, маючи посвідку на проживання в Україні. Заснував кілька компаній, які платять податки. Чоловік вже нібито звернувся у відповідні органи, аби відмовитися від російського паспорта. Але це довготривала процедура, яка ще більш ускладнена в умовах воєнного стану.

Серед російських засновників бізнесу засвітився і відомий «охоронець волинських лісів» Андрій Стасюк на прізвисько «Малиш». Він родом із Костроми, але вже тривалий час мешкає на Волині. Андрій Стасюк має частку в двох фірмах: «Медео-захід» та «Безпека Волині​​». Окрім того Малиш створив і одноіменну громадську організацію Спілку ветеранів АТО і волонтерів «Безпека Волині»

Остання на постійній основі надавала послуги з охорони лісгоспів і чиновників галузі. Зокрема, у 2018 році він «визволяв» з лазні Лісівничого молодіжного центру VIP-гостей, які «соромились» вийти звідти перед журналістами.

Серед юридичних осіб, засновниками яких є люди з російським громадянством, є ще одна громадська організація – «Луцький союз українок». Вона зареєстрована 23 лютого 2022 року, тобто буквально напередодні повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Засновницею «Луцького союзу українок», якщо вірити даним аналітичної системи «YouControl», є росіянка Тамара Гембик

Зважаючи на задекларовану волинськими компаніями з російським капіталом виручку за 2020 рік, можна зробити висновок, що переважна більшість з них неактивні. Лише шість підприємств, ТОВ «Агропанхім Трейд ТОВ СВК «Інтегро», ПП «Паріт», ТОВ «Промак», ПП «Ремонтсервіс» і ТОВ «Гербор-Холдинг», показали дохід від 19 тисяч до 457 мільйонів гривень. Решта відзвітувалися про відсутність оборотів, або і взагалі не подавала фінансових звітів. Даних за 2021 рік немає, оскільки вони переважно мали би подаватися до податкових органів до кінця лютого 2022 року. Через початок війни інформації про кількість та зміст фінансової звітності ще немає.

Торгівля, агробізнес, тролейбуси і видобуток надр: чим займаються білоруси на Волині

Білоруси починають свою справу на Волині значно активніше, ніж росіяни. Це передусім зумовлено територіальною близькістю і спільним кордоном. 

Аж 26 волинських компаній зареєстровано на білоруса Юрія Пилипенка. Одна з них вже припинила свою діяльність, а інші – умовно активні. Назвемо для прикладу кілька з них. Це ТОВ «Джуна Дістрібьюшн», ТОВ «Комфорт Фінанс», ТОВ «Бравес», ТОВ «Пентан оіл» та інші. Волинські «фірми Пилипенка» зареєстровані в Луцьку та Ковелі. Займаються переважно неспеціалізованою і спеціалізованою оптовою торгівлею зерном, відходами, м’ясом і паливом. За підсумками 2020 року жодна з них не задекларувала доходів.

Схоже, Юрій Пилипенко є номінальним співвласником, адже, згідно з офіційними даними, його частка в статутному капіталі цих фірм становить 1%. Іншим кінцевим бенефіціаром компаній є зареєстрована в офшорній Домінікані фірма «Страттон Оакмонт Ребут». Згалом білорус Юрій Пилипенко з пропискою на Чернігівщині, є співзасновником 83 підприємств в різних куточках України. 

Другу позицію за кількістю зареєстрованих на одного мешканця або вихідця з Білорусі кампаній посідають одразу троє бізнесменів: Сергій ГорлачВалерій Сідорович та Ігор Турцевич. Кожен з них є власником або співвласником 7 волинських підприємств.

Сергій Горлач є співвласником товариств з обмеженою відповідальністю «Агротехніка», «Птахокомплекс «Губин», «Зак-Сервіс», «Вудленд Україна», «Скайленд Плюс», «Дойчеагротех», приватного підприємства «Західна аграрна компанія». Усе це – бізнес, пов’язаний з народним депутатом України VII та VIII скликань, почесним консулом Литовської Республіки в Луцьку Сергієм Мартиняком. Деякі з цих компаній входять в агропромислову групу «Пан Курчак», а Сергій Горлач є головою наглядової ради

Голова наглядової ради агропромислової групи «Пан Курчак» Сергій Горлач

Виробник кормів «Агротехніка» і «Птахокомплекс «Губин» за підсумками 2020 року задекларували найбільшу серед підприємств заснованих на Волині білорусами і росіянами виручку – 986 і 920 мільйонів гривень відповідно. 

До слова, третє місце у цьому рейтингу з виручкою у 802,5 мільйона посідає ще одна фірма, де кінцевим бенефіціаром є Сергій Мартиняк, – товариство з обмеженою відповідальністю «БКМ-Україна». Чверть акцій підприємства належить Відкритому акціонерному товариству «Керуюча компанія холдинга «Белкоммунмаш» з Мінська, яке спеціалізується на виготовленні тролейбусів, трамваїв та електробусів. «БКМ-Україна» має виробничі потужності в Луцьку, а також позиціонує себе офіційним дилером білоруських тролейбусів. За інформацією з сайту підприємства, «БКМ-Україна» виготовляло і постачало їх у Дніпро, Одесу, Житомир Маріуполь та Кременчук, освоюючи державні і грантові кошти.

Неодноразово підприємство фігурувало у журналістських розслідуваннях. Зокрема у 2017 році «БКМ-Україна» брало участь у тендері на постачання тролейбусів у Хмельницький, але його пропозицію відхилили через двигуни російського виробництва. 

У 2020 році «БКМ-Україна» потрапила до чорного списку Антимонопольного комітету України через спотворення результатів торгів та порушення закону «Про захист економічної конкуренції». Підприємство розіграло торги на закупівлю елементів трамвайного вагона від Комунального підприємства «Одесаміськелектротранс» з рідною «Агротехнікою». Документи на участь подавались з однієї ІР-адреси, підприємства пов’язані окремими особами і ведуть спільну діяльність. Однак українські суди визнали рішення АМКУ незаконним і скасували його.

На сайті компанії «БКМ-Україна» наголошують, що їхня продукція українського виробництва. Однак це маніпуляція.

Білоруси Валерій Сідорович та Ігор Турцевич є співвласниками семи підприємств з волинською пропискою. Їм належить по 45% від статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрдорс». Підприємство зареєстроване на Ковельщині і займається виготовленням фанери, дерев’яних плит і панелей, шпону, лісопильним і стругальним виробництвом, виготовленням дверей і вікон, наданням в оренду рухомого і нерухомого майна. Турцевич і Сідорович, за даними аналітичної системи «YouControl», зареєстровані в Києві. Ще 4% від статуного капіталу «Укрдорсу» належить мешканцю Білорусі Володимиру Путирському. За підсумками 2020 року підприємство прозвітувало про 36,5 мільйона гривень доходу. 

Валерій Сідорович та Ігор Турцевич володіють також ковельським підприємством «Металдорс», яке з-поміж інших видів діяльності виготовляє металеві двері та вікна. Товариство «К.П. Верес» і його філіали «КД-1 Верес», «КД-2 Верес», «МД-Про» також порівну належать згаданим бізнесменам. «КД-1 Верес», «КД-2 Верес» це підприємства двійники, бо створені в один день, мають спільну адресу і основний вид економічної діяльності «Комплексне обслуговування об’єктів». З усіх цих підприємств виручку у 2020 показали лише «Металдорс» ‒ 26 мільйонів гривень та «К.П. Верес» ‒ 16 мільйонів гривень.

Окрім підприємств у Ковелі, Турцевич і Сідорович також мають бізнес на Старовижівщині. Йдеться про товариство з обмеженою відповідальністю  «Старовижівське паливо-торф». Підприємство отримало дозвіл на видобуток торфу з родовища Лютка. Дохід компанії у 2020-ому офіційно становив 2,7 мільйона гривень.

Бізнес, який належить Валерію Сідоровичу та Ігорю Турцевичу, пов’язаний з нині покійним колишнім депутатом Ковельської міськради, відомим у місті залізничників підприємцем Юрієм Шлюєвим. Він був співвласником і директором цих підприємств. 

Одразу дві компанії, які згідно з основним видом економічної діяльності займаються вирощуванням зернових культур, заснував мешканець Бреста Дмитро Матуцький. Йдеться про фірми «УПБ Сад» та «Шанс-2017». «УПБ Сад» у 2016-2018 роках навіть отримувала дотації з державного бюджету України на суму понад 400 тисяч гривень. У 2019 році воно отримало майже три мільйони гривень доходу. «Шанс-2017» за 2019 рік відзвітувало про майже два мільйони гривень доходу. Разом з тим, інформації про обороти компаній у 2020-ому та 2021 роках немає.

Окремої уваги заслуговує іноземне підприємство «Стім-Україна», що спеціалізується на безпеці дорожнього руху. Підприємство бере активну участь у державних тендерах, зокрема постачає матеріали і фарби для нанесення дорожньої розмітки по всій Україні, а його виручка у 2020-ому становила майже 104 мільйони гривень. Кінцевим бенефіціарним власником «Стім-Україна» є мешканець Бреста Дмитро Черненко

З усіх волинських компаній з «білоруським слідом» у 2020-ому дохід показали лише 17. Решта офіційно виручки не задекларувала, або і взагалі не подавала фінансових звітів. Даних за 2021 рік немає, оскільки вони переважно мали би подаватися до податкових органів до кінця лютого 2022 року. Через початок війни інформації про кількість та зміст фінансової звітності ще немає.

На початку березня Президент Володимир Зеленський підписав прийнятий напередодні Верховною Радою закон, який визначає порядок націоналізації Україною активів, що належать росії чи держкомпаніям агресора. А 1-го квітня парламент схвалив ще один закон, що визначає порядок націоналізації майна, яке належить громадянам росії та українцям, які публічно заперечують російсько-українську війну. 

Очільник громадської організації «Львівський регуляторний хаб» Тарас Хавунка каже, що волинські компанії, де співвласниками є громадяни чи мешканці країн-агресорів мають всі шанси відчути на собі санкції, що пов’язані з цими законами.

Тарас Хавунка. Фото з особистої сторінки у Facebook

«Зі змісту Закону України «Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів» слід розуміти, що його дія поширюється на широке коло осіб. Більше того, Законом №7169 від 15 березня 2022 року пропонується доповнити перелік осіб, майно яких підлягатиме націоналізації. Зараз законопроект знаходиться на підписанні Президента, і після набрання ним чинності можна націоналізовувати майно фізичних та юридичних осіб, громадян Російської Федерації та тих, хто не є громадянином Російської Федерації, але мають місце проживання чи займаються основною діяльністю у Росії, а також ті (незалежно від громадянства, місця проживання чи основної діяльності), хто заперечує чи підтримує агресію Росії проти України та не припинили свою діяльність на території Росії впродовж здійснення російської агресії щодо України та українців.

Фактично, весь російський бізнес, бізнес прихильників «рускава міра» (в тому числі тих білорусів, які підтримують агресію Росії), бізнес інших іноземних громадян та юридичних осіб, які продовжують працювати на ринку Росії під час війни  все це буде підлягати націоналізації. Відповідно до Закону, остаточні списки майна, коштів, цінних паперів, корпоративних прав, активів формує Кабінет міністрів України, який рішенням затверджує РНБО та вводить у дію Президент своїм указом. Переконаний, що така націоналізація та санкції торкнуться усіх резидентів, які визначені законом, а таких резидентів, як виявилось, є чимало, тому це питання часу», – зазначив керівник Львівського регуляторного хабу Тарас Хавунка. 

До слова, за даними аналітиків системи «YouControl», 17 тисяч українських компаній мають серед засновників, власників, або ж кінцевих бенефіціарів громадян країн-агресорів. Із них 13 800 пов’язані з росією, 3 300 ‒ з Білоруссю.

«Російські, білоруські та українські компанії, що мають звʼязки з країнами-агресорами, є «токсичними», а співпраця з ними означає непряму підтримку міжнародної агресії, оскільки військові витрати фінансуються за рахунок їхніх податків», – вважає заступник директора з правових питань «YouControl» Данило Глоба.

Окрім репутаційних втрат співпраця з контрагентами РФ та Білорусі ризикована через фінансові та операційні наслідки. Це пов’язано із застосуванням українських та міжнародних санкцій. Зокрема треба бути готовим до заморожування активів, обмеження фінансово-господарських операцій, заборони зовнішньоекономічної діяльності, транзиту та перевезень, анулювання ліцензій та дозволів.

Нагадаємо, росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну уночі з 23 на 24 лютого. З того часу, за даними Організації Об’єднаних Націй станом на 6 квітня, з України виїхало 4,3 мільйона осіб. Ще 7,1 мільйона осіб стали внутрішніми переселенцями.

sylapravdy.com

Теги: Андрій Стасюк,Софія Гадун,Олександр Гадун,Олег Борбелюк,Малиш,РФ ,росія, війна в Україні,Волинь,Тарас Хавунка,Дмитро Матуцький,Дмитро Черненко,Ігор Турцевич,Валерій Сідорович,Сергій Горлач,росіяни,білоруси
Мої відео